Словник синонімів української мови. 2014.
розбити — див. розбивати … Український тлумачний словник
розбити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
ровдруцкати — розбити на шматки [VI] … Толковый украинский словарь
съкрушити — розбити, звалити … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
зв'язний — а, е. 1) Послідовний, логічний (про мовлення, виклад думок і т. ін.). 2) спец. Який характеризується єдністю складових частин, елементів; єдиний, неподільний. •• Зв я/зна множина/ мат. множина в топологічному просторі, яку не можна розбити на дві … Український тлумачний словник
незламний — незло/мний, а, е. 1) Якого не можна розбити, зігнути, зруйнувати і т. ін.; дуже міцний. 2) у чому і без додатка. Якого не можна побороти, скорити, зламати і т. ін.; непереможний. || Який свідчить про чию небудь непереможність, нескореність,… … Український тлумачний словник
РОЗБИТЬ — РОЗБИТЬ, розбити, мн. нет, собир., жен. (спец.). 1. Что нибудь разбитое, разрозненное, напр. отдельные томы многотомной книги, неполный экземпляр. 2. Гири мелкого веса, разновес (устар.). Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Слуцкая летопись — … Википедия
збивати — а/ю, а/єш, недок., зби/ти, зіб ю/, зіб є/ш, док., перех. 1) Ударом зрушуючи з місця, перекидати, змушувати падати кого , що небудь. || Ударом, поштовхом скидати кого , що небудь із когось, чогось. || Влучаючи кулею і т. ін., скидати кого небудь… … Український тлумачний словник
зруйнувати — у/ю, у/єш, док., зруйно/вувати, ую, уєш, недок., перех. 1) Перетворити на руїни, розбити, розламати. || Порушити цілісність чого небудь; пошкодити. || перен. Довести до повного розорення, розвалу. 2) перен. Порушити, розладнати або знищити що… … Український тлумачний словник
